зеинъ — 1 (1842—1843); частныхъ домовъ: каменныхъ 0, деревянныхъ — 418» (1842 р.), — 420 (1843 р.).
Цікаве питання це прихід до міста Олександрівська люду з инших міст. Вже зазначено було раніш склад захожого міщанства, де маємо окремих осіб з Галичини, що зайшли до Олександрівська на життя. Так само зазначено осіб волоського походження, які зайшли до Олександрівська. Тут ще маємо вказівки, як зростала міська людність, приходив люд з инших далеких міст та країн. Зазначимо тут, що в формулярнім 1808 р. списку „чиновъ Александровской городовой ратуши“ маємо зазначення, що бургомистр з міщан м. Обояни так само і ратман з міщан м. Обояни.
В реєстрах людности м. Олександрівська ми маємо зназначення, звідки та чи инша людина прийшла до м. Олександрівська на життя, разом з тим зазначення, з якого стану ця людина походить. Таким чином ми можемо собі уявити, з яких груп поповнювалася людність міста, хто приходив. У ревізьких сказках маємо коло деяких осіб такі зазначення. „Ревизская сказка 1811 г. сентября… дня Екатеринославской губерніи уѣзднаго города Александровска о состоящихъ мужеска пола разного званія людяхъ… Василій Никитичъ сынъ Гаращенко… изъ дезертировъ причисленъ въ 799 году… Степанъ Артемьевъ сынъ Артемьевъ изъ дезертиръ причисленъ въ 1799 году“… Отже, як бачимо, міська людність зростала також і через приписування дезертирів. Сенатський указ 9/I 1802 р. наказував тим дезертирам, котрі „ясно доказали таковое званіе, отбирая отъ помѣщиковъ, дозволять имъ избрать родъ жизни, какой пожелаютъ, или селиться на казенныхъ пустопорожнихъ мѣстахъ здѣшней губерніи, по собраннымъ отколь слѣдуетъ по сему предмѣту свѣдѣніямъ“. Згідно з тим указом сенатським „водворено по посаду Александровскому въ мѣщаны мужеска полу 6, женска 5 душъ, къ платежу податей подушныхъ по 2 руб. 50 коп. съ накладными съ начала будущаго 1804 года причислить“; разом з тим ратуші наказано закінчити справу „о неводворенныхъ еще дезертирахъ… пожелавшихъ приписаться по тому жъ посаду въ мѣщани“. Ратуша в цій справі шукала, хто міг-би поручитися, що приписані добре будуть платити податки — „за представленіемъ въ исправномъ платежѣ податей поручительныхъ подписокъ“[1]. Відомості про родинний склад отримувала ратуша, від земських судів, так про Михайла Кондрашова з слоб. Василівки Маріупіл. пов. тайн. сов. Попова подано відомості з Маріуп. нижн. зем. суду. Такі-ж відомості маємо про людей з слоб. Андріївки Павлоград. повіту поміщ. Іваненка.
Далі до міщанства вступали „бродяги освобожденные по высочайшимъ повелѣніямъ отъ крѣпостныхъ работъ“. Так Іван Туркин та инші висловили бажання „за неимѣніемъ въ Екатеринославской губерніи для: причисленія въ поселяне пустопорожней земли причислиться въ Александровскіе мѣщане“. Дозвіл було дано, але з тим щоб вони „предста-
- ↑ Арк. 1—6.
