Послѣдняго числа граждане праздновали преобразованіе посада въ уѣздный городъ (Архивы: Запорожскій, Покровскаго собора, Предводителя дворянства)“[1]. Так коротенько переказав Я. Новицький початкову історію поселення Олександрівська, оперту на власних архівних дослідах у місцевих архівах. План святкування століття намічав можливість швидкого видання і через те треба було поспішати з підготовленням книги. Про цю систематизацію архівних джерел свідчать обгортки окремих справ, на яких зазначено і зміст самих справ та часом той розділ, до якого ці матеріяли мають у розробленій формі увійти. На деяких обгортках маємо зазначення років та районів, окремих місцевостів, окремих поселень, на инших маємо докладніші — „1814. Городскіе налоги. Билетъ на пересыльнаго арестанта“ (перед арк. 2001); 1813 г. Населеніе уѣзда (це на підставі справи про збір рекрутів з місцевої людности арк. 2004, отже виявляє ця замітка, як хтів дослідник використати вказівки справи, щоб вияснити кількість людности); 1812. Училища (знов-таки вказівка про систематизацію матеріялів за-для дальшої праці). 1811. Почта, тракты, мосты, переправа (може бути, теж вказівка на розділи наміченої праці). 1824. Тракты, Кичкасская переправа; 1823. Тракты и почты; 1827. Статистико-экономическое описаніе Александровска; 1842. Городскіе доходы…“. Таких заміток про зміст документів багато більше, і з них можна зробити певне уявління, як намічав собі дослідник свою дальшу працю, як систематизував документи в певнім порядкові, які розділи в цій праці для себе намічав. Щоб виявити науковий підхід до архівних джерел, було-б цікаво зібрати оці всі зазначення Я. Новицького та з них реставрувати план дальших праць дослідника.
Справи з історії м. Олександрівська дуже різноманітні, але як було вже зазначено, мають у собі значні прогалини, що перешкоджають скласти повну суцільність джерел за-для вияснення історії певної галузи міста. Справи статистичного та податкового змісту подають кількість людности за різні роки; пізніш після певної програми вимагали від міських установ складання звідомлень економічного змісту, але такі звідомлення збереглися не всі, не за всі роки і з них можна вибрати потрібні дані лиш за окремі роки, за які збереглися такі звідомлення[2]. Коли-б такі звідомлення збереглися за всі зазначені роки з відомостями про різні галузі міського господарства та міщанських зайнять, можна було-б простежити послідовні зміни в господарстві міськім та зайняттях міщанства місцевого. Візьмімо за-для прикладу звідомлення 1827 р. Про зайняття хліборобством міщанства та купецтва зазначено, що місто має лиш вигін і через те людність не може займатися хліборобством і відомостей про врожай не подано. Гуралень у місті Ол. не було. „Заводовъ
