Сторінка:Історично-географічний збірник. Том 1 (1927).djvu/161

Ця сторінка вичитана

158

Сергій Шамрай

управленіе и мысль отложиться совсѣмъ отъ зависимости владѣльцу“. Оскільки-ж умовляння не допомогли, було викликано військо і пересічено в обох селах 67 душ (?)[1], що примусило селян стати до покори.

Але спокій у Заливанщині тривав недовго. Селяни хвилювалися ввесь час і не цілком виконували панщину, а 24-го листопада знову ставсь вибух. За прецедент стала невелика справа, власне й приватного характеру, та в неї замішалися всі селяни, певно скориставши тільки з нагоди для нового виступу.

Новий управитель Заливанщини Косовський не дозволив вінчатися двом парам селян. Одній парі він не дав дозволу тому, що батьки їхні покупили на весілля горілки не в панському шинку, а десь на стороні, другій-же парі тому, що ніби-то молода не була записана в ревізьких сказках. Без дозволу-ж од управителя піп не міг вінчати їх. Тоді селяни, поміркувавши, вирішили перебутися без попа, — цивільним шлюбом: просто батьки їхні прилюдно сказали їм „Боже вас благослови, живіть мирно, по-супружеськи, а після мусять будуть підтвердити цей шлюб“. Це був в очах уряду вже карний акт, зневажання віри, і тому пристав послав команду з 16 людей (6 безстрочно-відпускних нижчих чинів, 9 однодвірців та 1 кінного розсильного) з наказом заарештувати головних учасників цього, батьків молодих та чоловіків (усього 7 душ). Але це їм не пощастило. Коли селян було заарештовано і їх хтіли вести до в'язниці у Вінницю, на команду напала юрба до 200 душ кількістю та змусила їх повернутися до двору економії. Сюди-ж під цей час приїхав пристав, але нічого вдіяти не міг. Селяни відбили арештантів і пішли з ними, ще й навіть захопивши служника економії, якого забили в кайдани і посадовили до хати, де сиділи селяни, призначені до віддачі в рекрути.

Пристав повідомив про це земського справника, а той, боючися, за його словами, ще більшого хвилювання, попрохав командира 4-ої легкої кавалерійської дивізії дати йому ескадрон гусар, що той і зробив, наказавши 5 ескадронові перейти до Заливанщини. Повідомляючи про це генерал-губернатора, земський справник додавав, що селяни знов дуже хвилюються, не відбувають панщини і т. и., а оскільки це село дуже велике (до 700 самих чоловіків), то варто цей ескадрон, а можливо й инші ще, поставити тут постоєм.

Як видко, за допомогою гусар земському справникові досить швидко пощастило приборкати селянський рух навіть до приїзду туди полковника жандармів Ельчанінова, що його вирядив подільський губернатор. Уже 3 грудня справник повідомляв, що 10 душ проводирів заарештовано (в дійсності з 7 учасниками шлюбу всього було заарештовано 14 душ) і відправлено до вінницької в'язниці, 5-й ескадрон гусар він поставив тут на постійні кватирі (хоч він стояв там недовго), і прохав другий ще ескадрон розташувати десь у сусідньому селі[2].

 
  1. Мабуть помилка в чернетці, — видко, хтіли написати 6—7 душ.
  2. Це не було виконано.