Сторінка:Історично-географічний збірник. Том 1 (1927).djvu/135

Ця сторінка вичитана

виплатити підвідчикам. Підвід тоді було мобілізовано тільки 20 з 5-ти сотень[1].

Звичайно, ні про яку плату не можна було й мріяти підвідчикам, коли їх мобілізовано тисячами. Так, наприклад, до 1757 року тільки до Глухова було мобілізовано з самого лиш Ніженського полку більше як 2.000 підвід і в тому з однієї Глухівської сотні 1.111 підвід[2]. Або пригадаємо вигін тисячами підвід до Перелюбської пущі та на Шовковицю.

Як майстрів „по дереву“ та мулярів, так і потрібну кількість майстрів по залізу та малярів, постачали національним строєніям теж за ордерами та нарядами, хоч про платню для них згадується завсіди.

З деякими живописцями та малярами, так-би мовити, високої кваліфікації, складали певні писані контракти, але рядові маляри та ковалі, хоч і мали якусь, напевно устенну, умову про плату за роботу, притягувані до цієї роботи тільки примусово, а не тією обіцяною непевною платою.

Ці міркування можна підтвердити архівними відомостями про платню ковалям Батуринської „машинної“ кузні 1757 р., та малярам 1763 року. Цими роками кінчаться будівельні роботи на Теплиці та на Ганчарівці.

У справі про закінчення Батуринського Гетьманського будинку дано відомості про вимогу плати ковалям. Вони вимагають собі плату на підставі умови з ними, що її Експедиція строєній не додержала. Було умовлено, що їм буде заплачено по 1 крб. на місяць на скарбових харчах, але, як вони зазначають у свойому проханні, ні платні, ні харчів вони вже більш як місяць не одержують. Ось реєстр цих ковалів та розмір заробітку кожного з них:

Імення та прізвища ковалів (козаків Батурина) Скільки днів працював Вимагають Дозволено заплатити Увага
Крб. Коп. Крб. Коп.
1. Федір Коваль 25 2 50 2
2. Мусій Цибуля 30 3 2 40
3. Яків Полещук 40 4 3 20
4. Тишко Полещук 30 3 2 40
5. Лук'ян Синиця 25 2 50 2
6. Лаврін Коваль 30 3 50 2 80
7. Веремія Поліщук 3 30 24
Разом 188 18 80 15 04

Рахуючи по 3 коп. харчових грошей на день, щоденну роботу коваля оцінювано в 5—8 копійок.

 
  1. Там-же, спр. № 13311, 1755 року.
  2. Там-же спр. № 6997, року 1757-го.