як підводу посилано більше-менше від 20 козачих дворів, одного тесляра посилано від 120 дворів[1]. Року 1759 треба було вислати з усього Чернігівського полку разом із 80 підводами й 12 теслярів[2].
Багато наготованого лісового матеріялу лежало купами в Батурині. Його треба було доглядати та охороняти від псуття. Року 1755 в листопаді м-ці машинний майстер Гіршбергер повідомив Економічну канцелярію, що на долині в Батурині лежать колоди дерева і дощовою та весняною водою підпливають і гниють, і що цю долину необхідно висипати. Також необхідно — зазначав він — вимостити місце, де складається попиляний лісовий матеріял, та збудувати там повітку. Для цієї роботи Гіршбергер вимагає з цегельні 25 пар волів з возами і крім того 75 робітників з заступами, строком на місяць[3]. Хоч це прохання й було завдоволено, ордера видано 27/IX, але очевидячки роботу не було як слід зроблено. Року 1759 ми бачимо, що з дерева, що лежить купами в Батурині, багато колод погнило: з 6.068 колод 1.085 колод гнилих (18/III-59 р.)[4].
Земляні роботи над плануванням Батурина та впорядкуванням його провадили навіть по-за Батурином, зокрема на Шовковиці. Тут року 1761 будують велику греблю і машинний майстер Гіршбергер, що керує й цією роботою, вимагає вислати, крім 200 погоничів та 200 підвід, ще й 200 робітників з дерев'яними[5] лопатами на ціле літо з травня по вересень.
Робітники повинні працювати по одному місяцю, а потім на зміну повинні прибути инші 200 робітників та 200 підвід з погоничами.
Цю робочу силу, себ-то 1000 робітників та 1000 погоничів і 1000 підвід на Шовковицю, повинні приставити полки: Чернігівський, Ніженський та Прилуцький. Що-до умов праці, то зазначено, що „плата і провіантъ имѣютъ быть здесь даваны“[6].
Навчений попереднім досвідом, що на роботу висилають часто робітників нездатних, Гіршбергер застерегає, „чтобъ оные работники были не пристарелые и не малолѣтние — того сотникъ изъ сотенною старшиною сами досмотрѣть имѣют и приставов таких надежныхъ опредѣлить, кои бъ побѣговъ всемѣрно недопускали, ибо въ случаѣ неисправной высылки, онъ же сотникъ и старшина штрафованы будутъ“[7].
Крім робіт на Шовковиці та в цегельні, багато земляних робіт провадили в Батурині, плануючи місто та копаючи льохи. Для цих робіт спеціяльно теж виганяли копачів з різних полків Лівобережжя.
Питання про постачання майстерових робітників: теслів, столярів, сніцарів, ковалів, слюсарів та малярів ще складніше ніж постачання підвід з підвідчиками та копачів землі.
В одному з розпоряджень року 1759 про висилку невеликої кількости майстерових людей „на первой случай столярей искусныхъ въ ихъ
