Сталася проблема з вичиткою цієї сторінки
„Тікай!“ Я рвонувся — і тікати. Я побіг вподовж стіни. Там якесь каміння було. Я падав, уставав, знову біг і знову падав. Я не почув, що ранений у кількох місцях, що в мене кров ллється з ран. І лише, коли я
| На місці цього тексту повинне бути зображення. To use the entire page scan as a placeholder, edit this page and replace "{{missing image}}" with "{{raw image|Інгулов Сергій. Провокатор. 1929.pdf/79}}". Otherwise, if you are able to provide the image then please do so. For guidance, see en:Wikisource:Image guidelines and en:Help:Adding images. |
…А коли відійшов, сам кинувся тікати…
впав в-останнє й відчув, що більше не можу встати, сам собі постановив: „кінець“. Чекав, що прийдуть і доконають. Підійшли. Багнетами не колють. Стоять, розмовляють. Потім зняли чоботи та шапку й пішли. Коли відійшли далеко, я знову встав і кинувся втікати. Мене знову помітили і із стін напівекіпажу зчинили стрілянину з кулемета. Я
