Сторінка:Інгулов Сергій. Провокатор. 1929.pdf/60

Ця сторінка вичитана

— У всякому разі один мусить стояти на цинку, — промовив Рижий.

Взявся анархіст-підмайстер. Він перейшов у майстерню, і потім ми довго чули човгання його м'яких без підошов чув'яків.

Ізя розповідав, що Анатолій був незадоволений із того, що ми йому доручили керувати ревкомом. Йому, євреєві, в цій погромно-куркульській стихії краще не фігурувати.

Справа була не так. Анатолій (Каплун, катеринославський робітник) повинен був не стояти на чолі ревкому, а підчас перебування повстанських загонів у місті керувати Панасом, енергійним робітником, молодим комуністом. Стояти на чолі ревкому мусів формально Панас. Він увесь час був звязаний із селом, зумів зарекомендувати себе серед селян і мав вести їх разом із одним досвідченим партизаном із лівих есерів (борбистів) на Миколаїв.

Вихідними пунктами руху на Миколаїв та Херсон були посад Вісунськ та село Баштанка.

Тут давно вже утворено дві радянські республіки. Вони прогнали добровольчу владу, вибрали свої ради, все мужське населення звели у військові загони, викотили дві гармати, настановили кулеметів і почали обводити навколо сіл окопи та дроти. На території обох республік проголошено за