із Зігмундом. Дали двохденний строк. Подробиці виконання постанови нас чомусь мало цікавили, хоч поява провокатора непокоїла нас нетрохи.
Ізя наступного райку повідомив мене, що справу він доручив товаришеві-матросові, що прибув із Херсону. Той бажав помститися за зраду та вбивство його особистих друзів та товаришів у Херсоні. Увечері був у мене Зігмунд, повідомив, що Ізя розробив досить химерного плана вбивства Бутиліна „за Раскольніковим“, „без гамору“. Умовилися, що о сьомій годині Зігмунд та Бутилін будуть чекати в гімназіяльному сквері, в кінці Інженерської вулиці, скарбника організації. Вони сядуть на лаву. В цей час херсонський матрос підкрадеться ззаду та вдарить Бутиліна молотком по голові, а потім заб'є.
Змінювати плана було пізно. Було вже щось близько семи годин. Зігмундові треба йти. Я, Вікторія та Яша чекали наслідків на моїй квартирі до пізньої ночи. Врешті, прийшов Ізя та сповістив, що „херсонець — сукин син, підвів, злякався“. І заявив:
— Завтра буде закінчено.
Ми запропонували йому змінити спосіб, одмовитися „від Раскольнікова“. 'Він погодився, але сказав, що все ж буде „без галасу“. Певно, він не бажав або боявся пострілів.
