біля самої вже межі (між Миколаєвом та Херсоном). Тут заарештовано і його.
— А от, бачите, не тільки не розстріляли, але й на волі. І папірець у кешені…
— Добрий папірець, — ствердив Зігмунд. — Що ж, багато грошей?
— Ні, звязки. Я позичив грошей… Начальник контр-розвідки — приятель мій, як виявилося…
І в цій заяві було стільки ж хлоп'ячих хвастощів, скільки і в мітичній тачці з піроксиліном.
Його треба було спекатися. Він знав багато й намагався взнати ще більше. Видно, його і справді було заарештовано і звільнено, коли пересвідчилися, що він стане агентом контр-розвідки. Мабуть, у Миколаєві хтось стежив за ним після того, як він розгромив херсонську організацію. Він прагнув завоювати довір'я в контр-розвідчиків, а тому визвався взятися за миколаївську організацію.
В командировочній посвідці від контррозвідки йому поставлено в тижневий строк: як видно, він розраховував покінчити з нами хутко.
Ми постановили усунути Бутиліна. Доручили цю справу військовому відділові вкупі
