переховуюсь. Поїхати б куди… Він не вірив. Мені потрібна квартира. Додому я не повернусь.
Увечері ми влаштували засідання президії. Був і Зігмунд. Він розповів, що Бутиліна привів до нього на квартиру „Баба“ (так звали ми одного колишнього робітника 58 дивізії, — не пам'ятаю тепер його прізвища, — а звали ми його так тому, що він був тут із сім'єю, нічого не робив і лише вимагав од організації грошей). „Баба“ зрадів Бутиліну та розповів йому, що організація „нічого не варта“. Комітет сидить на грошах, мов собака на сіні. Робітники не забезпечені. Всі незадоволені з комітету.
— Треба, щоб ви увійшли до комітету, — промовив він до Бутиліна, — тоді піде робота.
Зігмундові довелося підтримати „Бабу“. Адресу Яші дав Бутиліну теж „Баба“, з „Рижим“ звів його також „Баба“.
Ми постановили дати два дні на перевірку Бутиліна. Слід було ізолювати від нього „Бабу“. Зігмундові та Рижому було доручено демонструвати незадоволення з комітету, балакати про гроші, ставитись до комітету, як до самозваного та непопулярного в організації.
Наступного дня ми довідалися, що в Яші на квартирі був трус. Нічого не знай-
