— Де Аверін? Він у Херсоні?
Яків усе не вірив. Шишов — не Бутилін. Бутилін не може бути Шишовим.
Ми надіслали листа до херсонської організації, пропонували вияснити особу Шишова, бути обережними та повідомити нас. В Миколаєві працювало не мало катеринославців, що їх знав Бутилін.
Незабаром прийшов до мене Зігмунд (Лотов), колишній редактор мелітопільських „Известий“, а потім дивізійної газети 58 дивізії, і повідомив, що до Миколаєва прибув колишній голова Верхньодніпровського виконкому Бутилін і шукає звязку з організацією.
— Він живе під фальшивкою „Шишов“, — сказав Зігмунд. — Дати йому звязок?
— Не давати, — категорично заборонив я, — треба не спускати його з очей.
За годину прибіг блідий Яша:
— В мене на квартирі був Бутилін. Що робити, куди дітися?
— Але ж ти віриш йому, як сам собі.
— Він чудно поводить себе. Він незграбно, але все ж досить уміло випитував у мене, хто працює в організації. Я зробив вигляд, що дуже зрадів йому. Він сидів у мене більш, як годину. Я йому сказав, що в Миколаєві організації немає. Далебі, я про неї нічого не знаю. Я сиджу тут у тітки,
