сами з себе. Обезкровлена та знесилена масовими арештами Слобідка шукала звязку, і його скоро було знайдено. Обставини сами диктували той напрямок, що в ньому мусила працювати думка підпільної організації. Яка там пропаганда?
Робітник на самому початку стосунків із нами насамперед промовляв:
— У мене заховано дві ґвинтівки та одна ручна бомба.
Та чекав розпоряджень, кому віддати другу ґвинтівку, щоб самому братися за свою.
Нашому військовому відділові ми дали розпорядження „збирати сили“. Не будувати загонів, утворювати лише „трійки“, частіше перевіряти з ними звязок. Випробовувати їхню боєздатність на маленьких справах: напади на конвой, щоб відбити заарештованого, на індивідуальних зносинах із друкарнями в ролі салдатів добрармії або посильних, або як вартову сторожу.
Ми не перебільшували ваги цих „трійок“. Кожної ночи були арешти — випадала якась одна ланка, звязок переривався. Тому-бо ми дали доручення військовому відділові виділити із складу трійок кількох чоловіка, що їх можна було б використати для індивідуальних актів, якщо будуть потрібні.
