ніби кругла канапа в залі художньої виставки. Людина стає на лаву і зразу відчуває, що шию влучно схопила петля. І слідом за цим людина вже гойдається в повітрі, виробляючи ногами кружала.
Правду кажучи, „Качанка“ оперувала лише перший тиждень. Потім її замінено „випадковими вбивствами“. Офіцери заходили до кімнати й починали „зненацька“ випускати кулі з револьверів та карабінів. Так було забито зразу трьох синів присяжного повіреного Вонського, до речи мовити, не то що не комуністів, а навіть тих, що недоброзичливо до них ставилися. Що ж до їхнього батька, то він завжди був активним кадетом і йшов од партії народньої свободи виборцем до державної думи та, здається, й до установчих зборів.
„Випадкові вбивства“ вживалося у вигляді загадкових нападів на вулиці, у вигляді традиційної „спроби втечі“, у вигляді „нещасних випадків“.
Підчас антракту на вечорі або концерті підійдуть до юнака, що стоїть біля буфету, два офіцери, запропонують йому не зчиняти галасу, виведуть надвір або на вулицю й повертаються без нього… Після публіка, виходячи з театру, трохи не коло самих східців натикається на тіло молодого юнака без кашкета, з тонким струмочком крови,
