Леся. Ов! тут вже всі товаришки! Наталю, з днем Ангела поцілуймося. (Цїлуються, Леся дає Наталі пакунок).
Нат. (Розвиває пакунок.) А! Спасибі! яка чудова касетка! А тут і голки, і нитки, і наперсток, і ножички, чим же я віддячу тобі Лесечко?
Леся. Це дрібничка, Наталю, — згадай мене добрим словом, ось і все!
Галя. А де братчик твій, Наталю?
Нат. Пішов по товаришів, небаром прийдуть.
Леся. О, то поспіваєм собі, забавимося.
Мати. Здорові були, дівчатонька! Всі підбігають до Матері й цілують її в руку.) Скільки тут подарунків нанесли Наталочці. Чи ти хоч подякувала?
Нат. Подякувала, матусю, авжеж! (Катруся ставить на столі тіста, чай і т. п.)
Мати. Беріть діточки, прошу, — гостіться як дома! Чудові подарки!
Лесь. О! тут вже підвечірок, а ми трохи припізнились. Але лучше пізно, як ніколи. Прийми
