Мати. Гаразд! Це все можна назвати — театром! Зробіть собі отут сцену, — одні хай на сцені співають, деклямують, танцюють, а другі, як видці, хай сідають отут рядом на кріслах і хай приглядадаються.
Нат. Ми хочем, мамцю, представляти чотири пори року, але ти поможи нам одягнутися.
Мати. Гарно, діти, костюми я приладила, ось чотири з вас хай йдуть за параван, там все приготовано. (Дівчата виходять одягатись, за ними Мати).
Гринь. Я хочу бути конем: і-гі-гі-гі.
Степан. Не дурій, Гриню! Стрівай! Ми відтак одягнемся в козаків і підем походом, співаючи: „Гей там на горі Січ іде!“
Влодко. А відтак будем показувати медведя, Левчик хоче бути медведем.
Лесь. Хлопці, слухайте, ще сцена не готова, ходіть помагайте сцепу влаштувати.
Влодко. А завіса, чи там куртина, є?
Лесь. Авжеж! Ось вона. Перетягнемо шнурок від вікна до дверей і завіса готова. (Виконують це).
Гринь. А ми приготовимо салю видців, бери Стефку крісла і уставляй, так, гарно, а каса де буде?
Лесь. Каси не буде? Вступ безплатний.
Влодко. Чому безплатний? Нічого нема нині даром. Вступ 20 сотиків і дамо відтак ці гроші на
