Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/98

— 91 —

Такій страх, що ажь сорочка полотном стала.
Таким ся рогом чеши, яким до̂станешь.
Так кравець крає, як му сукна стає.
Так мама казали.
Так моя добра хата, як твоя ко̂мната.
Такой бѣдному нѣколи нѣчог' не мати.
Такои ласки найду и в Парашки.
Так пише, як мак сѣє, прійде читати, як в розѣ не знає.
Так ся доробив, як со̂ль на окропѣ.
Так ся зателепав, як Жид.
Так ся тебе бою, як второ̂чного снѣгу.
Так ся хлѣб удав, щоб' ся ко̂т за шкиру сховав — закалець на палець.
Так тому рад, якбы му пси обѣд з-ѣли.
Так то поможе, як сухому попѣл.
Так то правда, як пси траву ѣдять.
Таку Бо̂г коляду дав.
Там де велики̂ во̂кна, богато свѣтла, а мало правды.
Там де сирота зо̂статися має, лутше абы камѣнь выро̂с.
Там макого̂н блудить, де макитра рядить.
Там ся лѣниво працює, де пожитку не чує.
Тане мнясо пси ѣдять.
Танець не робота, хто не вмѣє, то сромота.
Твердый Русин. — Тверда Русь, все перебуде.
Тебе и святый Петро не загрѣє.