Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/91

— 84 —

Свѣдчится Цыган своими дѣтьми.
Свѣт скаче — свѣт плаче.
Свѣт собѣ завязала.
Свѣт, як банька, а люде як мухи.
Святый спокою, гаразд с тобою.
Се бѣда, мама Гриця привела, та не знаєм, як звати.
Сей свѣт позыченый.
Сей свѣт, як маковый цвѣт.
Сербай, не дбай, хоть рѣдкє, абы богацько.
Середа по̂ст, не треба губы мастити.
Сердитая собака, вовкови корысть.
Сердится, якбы му пес ковбасу з-ѣв.
Серцем люби, а руками тряси.
Седи в хатѣ, не рыпайся.
Седи грыбе, зак' тя хто здыбле.
Седи, та грѣйся — плачь, та втерайся.
Седить, як у-бога за дверми.
Седить, як на ножах. (або) — як на жару.
Седить, як чорт на гро́шах в болотѣ.
Сик, пик на помело, коли воды не було.
Сила без головы шалѣє, а розум без силы млѣє.
Силованым коньом не доробишься.
Силоваными очима не можь ся довго дивити.
Сирота — а губа як ворота.
Скажене (хрань Боже) лише слѣпе заразливе.
Скаче, як дѣдько.
Скаче, як теля на посторонку (на упонѣ).
Скачи враже, як пан каже.