Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/86

— 79 —

Прибудь щастьє, розум буде.
Привикай до господарства з молоду, не будешь знав на старо̂сть голоду.
Пригоды учать згоды.
При готовій колодцѣ добре огонь класти.
Придаток не стоить за даток.
Прійде и на пса колись зима.
Прійде коза до воза, скаже „мѐ.” —
Прійде кумець на обѣдець, а лыжки не буде.
Прійде лѣто, то є розмаито, прійде зима, то хлѣба нема, и чоботы ледащо и робити нема що.
Прійшла свиня (выб.) до коня, тай сказала: „Ось бо я румак.” — А ко̂нь во̂дказує: „И ноженьки тоненьки̂, и ушенька клапоньки̂, и шерсть не така, и сама як свиня.”
Прійшов го̂сть, та на голу ко̂сть.
Прійшов — нѣ ситця, нѣ решѣтця.
Прійшов по хвили — вже мыски помыли.
Прійшов хтось, тай взяв щось, по̂шов бы'м за ним, та не знаю за ким.
Прійшов, як слѣпій до фарбы.
При компаніи дався Цыган повѣсити.
Прилип, як пяный до плота.
Прилип, як слѣпый до тѣста.
Приложи руку — бо рука не кума.
Прилѣпив, як горбатого до стѣны.
При мнѣ мого не бій.
Припав му до смаку, як муха до меду.