Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/60

— 53 —

Маюся — як голый в терню.
Маюся — як горох при дорозѣ, хто йде то скубе.
Маю я руки на тоти му́ки.
Медведя коли вчать танцювати, то му на сопѣлку грають.
Медок солодок, а язычок дере.
Меже двома́ своими сокира згинула.
Меже людьми треба бути людьми.
Менѣ з уст, а тобѣ за пазуху шусть.
Милость о голодѣ не сыта.
Минули тіи роки, що росперались боки.
Много зла, коли на єдного два.
Мо̂цный, як с клоча бато̂г.
Мова ся мовить, хлѣб ся ѣсть.
Мовляв кійсь, або якійсь. — Мовляв той, гей той казав.
Мовчанка не пушить, головоньки не сушить.
Мовчене де схочешь, то поставишь.
Мовчи, коли письма не знаєшь.
Мовчи, та потакуй.
Мовчи язычку, будешь ѣв плотычку.
Моє щастьє такє, як тои курки, що качата водить.
Молоде, золоте — а старе гниле.
Молодо̂сть буйно̂сть, а старо̂сть нерадо̂сть.
Молодый дурный.
Мруть люде и нам то буде.
Московськє пожалованьє.