Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/54

— 47 —

Кому ся змеле, тобѣ ся скрупить.
Кому честь, тому хвала.
Кому щастьє рачить, той и на кієвѣ виплине.
Конець дѣло хвалить.
Конець и вѣнець.
Коня в позичку не давай, а жѣнку в приданки не пускай.
Коня кирують уздами, а чоловѣка словами.
Коня кують, а жаба ногу по̂дставляє.
Коня не бій, слуги не проклинай, жѣнки не дразни, коли хочь щоб' статковали.
Корову тримає, а хто другій молоко з-ѣдає.
Короставоє порося дармо чесати.
Корчма розуму учить.
Кота в мѣху не торгують.
Котра корова богато реве, тота мало молока дає.
Котрый пес богато бреше, той мало кусає.
Котюзѣ по заслузѣ.
Кракала ворона, як горѣ летѣла, а як долѣв летѣла, то и крыла опустила.
Красная мова находить добріи слова.
Красноє личко — серцю непоко̂й.
Красноє пѣрьє на вудвудѣ, али сам смердить.
Красы на тарели не крають.
Крывда людськая боком вилазить.
Кривого дерева в лѣсѣ найбо̂лше.