Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/52

— 45 —

Коли мыши кота не чують, то собѣ беспечно герцюють.
Коли мѣд, то и ложкою.
Коли мѣсяць в серп, то чаро̂вницѣ ѣдуть на границѣ.
Коли на медведя мала галузь впаде, то бурчить, а як велика, то мовчить.
Коли нема на молоцѣ, то и на сырватцѣ не буде.
Коли прійде во̂ддавати, то нема що брати.
Коли пса бьють, най собѣ козы на розум беруть.
Коли (шановавши сонѣнько св., образы св. и людей добрых) свиня в болотѣ, то мовить, що красна.
Коли сидишь в ряду, давай коляду.
Коли сова з-яструбѣє, то выше сокола лѣтає.
Коли стало на хлѣб, то стане й на обѣд.
Коли страшишь, сам небо̂йся.
Коли сусѣд, як мѣд, тогды проси і̂ого на обѣд.
Коли'сь в свободѣ, гадай о пригодѣ.
Колись и до нас прійде „прійдѣте поклонѣмося.“
Коли'сь пяный то лѣзь в болото — а не зачинай.
Коли'сь ся обрав грыбом, то лѣзь в кошѣль.
Коли' сь щвець, пилнуй свого копыта.
Коли ся зачинає звада, не поможе и рада.