Цю сторінку схвалено
— 17 —
В чоботьох єй чоловѣк умер.[1]
В чоботьох ходить, а босіи слѣды робить.
В чѣм паны бракують, в тѣм убогіи смакують.
В щастью не вмѣє чоловѣк статковати.
Выбераєся, як за море стрѣляти.
Вывѣв єго в поле.
Выдав го на зарѣз.
Выйшов на Ѣцкову суку.
Вылетѣло, як мак, а учинили, як шпак.
Вымѣняв шило на швайку.
Выори мѣвко, посѣй рѣдко, уродится дѣдько.
Вырвався, як заяць с конопель.
Выслизнувся, як пискорь з матнѣ.
Высокій, як дуга.
Высокіи пороги на нашѣ ноги.
Выстрихнув го на блазна.
Вытрѣщив очѣ, як зарѣзаный баран.
Вытрѣщився, як дѣдько.
Выховав детину в добрую годину.
Выхопився, як Козак з маку (Казка).
Выщирив зубы, як цыганськи̂ дѣти до мѣсяця.
Выють тоє вже и вовки в лѣсѣ.
Вѣно: або вовк зѣсть, або згине само.
Вѣтер божій дух.
- ↑ Не мала чоловѣка.
