Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/20

— 13 —

Вмѣти не вмѣти, треба говорити.
В нещастью нема нѣ брата, нѣ свата.
В ночи всѣ коты буріи, а всѣ коровы сѣріи.
Во̂вцю скубуть, а козам на вѣжки дають.
Во̂дважный Жид и в школѣ (шановавши честь вашу) бздить.
Во̂д головы рыба смердить.
Во̂д дошки до дошки, а в серединѣ анѣ трошки.
Во̂д дурня чую, то ся не дивую.
Во̂д злого давця бери и капця.
Во̂д ко̂нця до ко̂нця.
Во̂д козика до ножика, во̂д ножика до коника.
Во̂д лихого довжника и поло́ву бери.
Во̂д напасти и полу́ врѣжь а втѣкай.
Во̂д напасти не пропасти.
Во̂д огня бѣжу, а в воду скачу.
Во̂дпала му во̂д рота цыцка.
Во̂дпусти Боже грѣха, коли пригода лиха.
Во̂дпусти Боже, коли тра борше.
Во̂дсадив го, як кота во̂д сала.
Во̂д свого пана мила и рана.
Во̂дси рѣка, во̂дти гора, а в серединѣ бѣда (Галичь).
Во̂д смерти анѣ во̂дхреститися, анѣ во̂дмолитися.
Во̂д рогу до рогу, хто кого ошукає, то хвала Богу.
Во̂дхрестишься во̂д дѣдька, а збудешься грѣха.