Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/120

Цю сторінку схвалено
— 113 —

Ѣжь коза лозу, коли сѣна нема.
Ѣжь прѣсняки, заким будуть кисляки.
Ѣжьтє борщ, капусту, бо пироги не-суть.
Ѣжь, що дають, а роби, що кажуть.
Ѣсти, пити було, а принуки не було.
Ѣхала Хима з Єрусалима, во̂зок скрегоче, Хима ся регоче.


Я.

Я го кладу на полицю, а во̂н паде на лавицю.
Я забула, що я хора — як танцюй, так танцюй.
Язко (я) мовчить, а все знає.
Языком клепай, а руки при собѣ тримай.
Яка бѣда уродилась, така изгине.
Яка вѣра, така й офѣра.
Яка голова, така й мова.
Яка грушка, така й юшка.
Яка исповѣдь, такє розгрѣшеньє.
Яка кроква, така й лата, яка робота, така заплата.
Яка мама, така сама.
Яка неня, така й доня.
Яка плата, така подяка.
Яка прєдка, така нитка.
Яка пряжа, такє й полотно.
Яка пуга, така й смуга.
Яка пшениця, така паланиця.