Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/104

— 97 —

Умый кожух, а не помочи.
Умѣв там влѣзти, та не мо̂г перескочити.
Умѣє во̂н с чорного бѣле зробити.
Умѣла варити, та не вмѣла давати.
У нас сегодня Луки — анѣ хлѣба, анѣ мукѝ.
У нас така приповедѣнка, де парубок там и дѣвка.
У нас Украина — треба собѣ самому хлѣба укроити.
У нашого свата всѣм одна хата.
У нашои Катерины весѣльє и родины.
У него натура як у тура.
У него душа рогата — тяжко му сконати.
Упав в гаразд, як сливка в болото, (або) — як муха в сметану.
Упав в тѣсну дѣру.
Упав єсь жучку панови в ручку. (Казка).
Упав як мѣх з воза.
Упертый як Русин.
Урвалась му нитка.
Уродився, оженився — тай вмер.
Уродила, та не облизала.
Уродися — вдайся, а нѣ, то скапарайся.
Уроки на сороки.
У свѣдка очи як у дѣдька.
У сироты два роты, одним ѣсть а другим бреше.
У скупого завсѣды по обѣдѣ.
Усолодився як червак у хрѣнѣ.
У страха великіи очи.