Цим би я коротко скінчив про духову культуру, яку створила нам наша Православна Церква, але лишається ще декільки слів сказати й про культуру соціяльну та матеріяльну, яку творила в нас також Українська Церква.
Кожна релігія з самого характеру свого є високосоціяльною, а релігія християнська особливо. Религія сильно в'яже народ до спільноти, до товариства — до Церкви. Християнська релігія, як така, скрізь творила культуру й соціяльну. Культура соціяльна найкраще несла в широкі народні маси християнізацію народу. Релігію можна назвати й двигуном соціяльного розвитку або помочі ближньому. Церква Українська була особливо головним таким двигуном соціяльної помочі в Україні, — наша стара Церква під тим оглядом поміж усіма Церквами виконала своє завдання чи не найкраще. Любов до ближнього, рівність і братерство ніде в Церкві не були так практиковані, як в Україні.
У всякому разі Українська Церква зробила глибоку християнізацію свойого народу. А це спричинилося до покращання його соціяльних умов у житті, цебто соціяльної культури. Наша Церква, як народня, була дійсно й творцем правдивої народньої соціяльної культури.
Наш Церковний Устав за Володимира Великого, напр., не знав кари на горло. В Церкві Грецькій кари смерти існували, однак у нашій чогось подібного не було. Навіть найвищою карою була — кара грошова.
Наша історія знає чудові обряди побратимства, чим не похвалиться ніяка інша сусідня держава. Маємо тисячі доказів різних побратимств. Побратимством називалося близьке стоваришування між двома одиницями, які заприсягали собі братерську любов і солідарність один з одним. Напр. дівчина вибирала собі хлопця за побратима, який міг попасти в полон на довгий час, а вона його таки рятувала, свойого побратима не зрадила. Дівчата сироти, що не мали свойого брата, вибирали собі до помочі та заступництва одного хлопця, якого звали побратимом. Це могла легко створити наша Церква, як щиро народня.
Соціяльна культура нашого козацтва стояла також досить високо. Козаки й на Січі організувалися на взір
