У. С. Х. Д. — ґрафу А. Монтрезорові і Л. Сідлецькому в надруковані висланих ними до Редакції листів в тій же справі.
Річеве спростовання на памфлєт В. Липинського, підписане Головою Ради Присяжних Й. Мельником і Заступником Голови Гетьманської Управи О. Скорописом вислане до Редакції „Діла“.
Гетьманська Управа рішила в разі, коли Редакція „Діла“ ухилятиметься від надруковання в своїм часописі цього спростовання, потягнути Редакцію до третейського суду. З доручення Гетьманської Управи О. Скоропис звернувся в цій справі до львівського адвоката Д-ра В. Старосольського з листом, в котрім між іншим пише слідуюче:
… „Мудрі редактори „Діла“ не знайшли нічого кращого, як прискорити політичну смерть В. Липинського його сумним і, на жаль, негідним памфлетом.
Цими днями вислали ми долучене тут у підписі спростовання до „Діла“, яке майже напевно „Діло“ не захоче надрукувати.
От і в цім випадку ми, гетьманці, звертаємося до Вас, соціялдомократа, з повним довірим, що Вам так само, як і нам, однаково дорогі і честь українського імені і етична поведінка української преси, якогоб політичного забарвлення вона не була, з просьбою заступати наші інтереси проти „Діла“, на випадок одмови друкувати наше спростовання, бо наше спростовання подає автентичний матеріял про те, як В. Липинський ввів читачів „Діла“ в блуд.
Ми не будемо звертатися в цій нашій сутонаціональній справі до польського суду, щоби на підставі пресового закону чужої нам держави домагатися справедливости від „загально-національного“ українського орґану. Певні правоти нашого діла, ми просимо Вас покликати „Діло“ на третейський суд і примусити „Діло“ цим шляхом виконати його моральний і громадський обовязок…“
З огляду на такий поворот цілої справи, Гетьманська Управа вважає потрібним ознайомити тим часом наші орґанізації з слідуючими матеріялами, які друкуються на правах рукопису:
1) Спростовання від Ради Присяжних і Гетьманської Управи.
2) Лист до Редакції „Діла“ ґрафа А. Монтрезора.
3) Лист до Редакції „Діла“ Л. Сідлецького.
