3. що Ви самі не знаєте жодного факту, який мігби послужити для Вас підставою для того, щоб думку п. В. Липинського і його маніякальні обвинувачування проти діяльности Пана Гетьмана на еміґрації, прийняти за свою власну думку й нести за неї громадську відповідальність;
4. що п. В. Липинськин виступає в ролі непомильного судді у його власнім розходженні з орґанізацією, до якої він належав і, що тому Вашим громадським і моральним обовязком принаймні запитати противну сторону, в чому саме полягає причина конфлікту, а не виносити на денне світло заплутані фантазії хворого.
Тому звертаюся до Вас приватно, без відома Пана Гетьмана й Гетьманської Управи і прошу Вас відповісти мені принаймні на слідуючі питання політичного характеру:
а) Чи вважаєте Ви, що єдиний український щоденник є на те покликаний, щоб без суду й без найменшого реального приводу опльовувати авторитет Пана Гетьмана, який на думку поважної частини українського громадянства єдиний мав шанси стати авторитетом загально-національним, і важність плекання якого для тих, хто бажає відродження нашої держави, ще так недавно й так талановито вияснив всім п. В. Липинський, слушно пятнуючи кожного, хто здіймає руку проти цієї персоніфікації нашої нації — хамом.
б) Чи вважаєте Ви хвилину, яку саме переживає тепер наш народ, придатною для друкування галюцінацій п. В. Липинського; чи гнобленому і розбитому нашому народові в цю тяжку годину так уже потрібні не консолідація, не бодай єдиний моральний фронт, а ще дальше розбиття, розбрат та безголовя?
Чи власне тепер є час на нищення того нашого політичного дорібку, якого пощастило нам разом з п. В. Липинським осягнути протягом десятилітньої важкої праці?
І ще на решті одно питання особисте —
в) Чи друкуючи за п. В. Липинським в знаках наведення: „правдолюбивий“ Скоропис, редакція таки справді готова прийняти на себе за ці знаки наведення відповідальність?....
П. Редактор В. Мудрий відповів листом, в котрім крім загальних фраз не дав жадної відповіді по суті поставлених запитів. З відповіді цієї можна було тільки зрозуміти, що п. Редактор знимає з себе відповідальність за поповнені в названім памфлеті брехні і грубости і разом з тим має намір від друкування в своїм часописі суттєвого спростовання неправд ухилитися.
Підтвердженням цього служить одержана ними звістка про те, що п. Редактор одмовив членам Ради Присяжних
