Отже, чи згодні Ви на себе цей претяжкий хрест взяти і той свинушник, в який вибачте, повернулась наша орґанізація вичистити… …Очевидно якби Ви прийняли моє предложення, то мусите одночасно вийти з Гетьманської Управи, що тільки єдине дасть Вам змогу, як людині, перед котрою Гетьманська Управа відповідає, навести в ній порядок. В ідеольоґічних питаннях виясненнями буду Вам завжди служити, зрештою пришлю Вам показчик до моїх „Листів“, зладжений одним з нечисленних цінних стяжан — Саварином.
Отже, Дорогий Олександре Філаретовичу, помоліться перед тим як і я Богові, та прийміть рішення, про яке мене, також довірочно, повідоміть… …Обіймаю Вас і бажаю щоб Бог послав Вам добре рішення. Ваш В. Липинський.“
Який сенс цього листа?
В. Липинський пропонує мені перебрати не лиш ідеоґічний, але й політичний провід: „навести в Гетьманській Управі порядок“, що при такім до праці і проводу цілком нездатнім Голові Гетьм. Управи, яким був Кочубей, мусілоб неминуче привести до справжньої „диктатури“.
Я знав, що прийняття мною цієї пропозиції булоби смертельною образою для самозакоханого Кочубея, який свято був переконаний, (що нераз і не два мені й казав), що Покійний ось ось йому і лише єдино достойному йому, передасть головування в Раді Присяжних. Прийняття мною головування потяглоб за собою автоматично вихід з орґанізації Кочубея, друга Липинського, та розпучливо енерґійне інтриганство з його боку, що булоб ще одним болючим розчаруванням для хворого В. Липинського.
До того мав я ще наївну, як виявилося, надію, що мені удасться таки помалу привести Кочубея до самоусвідомлення, що він до політичного проводу не надається, і спрямувати його сили на літературно-публіцистичну працю — царину, в якій міг він в рамках орґанізації дати всеж таки бодай кілька путніх, придатних речей…
Я затаїв лист цей од усіх, відповів Покійному, що я уважаю, що за його життя ніхто з нас не сміє бути Головою Ради Присяжних і запропонував йому підготовити перевибори Голови.
На це В. Липинський відповів:
„Довірочно. Бадеґ, 29. VIII. 1929.
Ще раз, Дорогий Олександре Філаретовичу, дякую Вам сердечно за Вашу відповідь на моє питання, щодо Ради Присяжних. Прикро мені дуже, що не можете виконати мого предложення. Але в так важній і відповідальній справі не то силування, але навіть і дискусія, неможливі.
Предложений Вами другий вихід: (перевибори через 10 місяців Голови Ради Присяжних в моїй присутности) може
