Сторінка:Ідея та дійсність (1932).djvu/21

Ця сторінка вичитана

від нас, вищеназваних, а не від працюючих в Центрі поблизу Пана Гетьмана членів Ради Присяжних п. п. Скорописа-Йолтуховського і Шемета та члена Дійсного У. С. X. Д. п. Лоського.

Про се може свідчити протокол, списаний нами дня 17. IV. 1929 p., коли первісна редакція сего листа до В. К. Липинського була складена.

Вважаю моїм обовязком на сему місці ствердити що:

1) Ані Ясновельможний Пан Гетьман, ані ніхто інший нас ніколи не „бунтував“ і не „бунтує“ проти В. К. Липинського.

2) За вчинки свої відповідаємо кожний зокрема, свідомі що джерелом їх є виконання, згідно крайньому розумінню, взятих на себе супроти Ідеї і Орґанізації обовязків. Прошу Вас прийняти вислови високої до Вас поваги

Ґр. А. Монтрезор.

 Варшава, 12. жовтня 1930 року.

 

 
До п. Редактора „Діла“.
Високоповажаний Пане Редакторе!

Уклінно прохаю Вас не відмовити помістити в однім з найблищих чисел „Діла“ долучену до сего мою заяву, в якій в імя правди простую одну з численних неправд у статті „Розкол серед Гетьманців“ В. К. Липинським написаних, а то на тій підставі, що неправда ся торкається також безпосередно й особисто мене. Прошу прийняти вислови високої пошани.

Л. Сідлецький.

ЗАЯВА.

В. К. Липинськнй в надрукованій в „Ділі“ статті, п. з. „Розкол серед Гетьманців“ між іншим утверджає, що нібито зацитоване ним письмо Членів Ради Присяжних і Дійсних Членів Українського Союзу Хліборів-Державників з дня 5 травня 1930 р. мало бути інспіроване Ясновельможним Паном Гетьманом, який начеб то хотів сим способом позбутися В. К. Липинського, щоби ввести в ряди наші якусь-то руїнницьку „отаманщину“.

Як більшість того, що тепер хворий В. К. Липинський пише, так і се неправда, а колиб признати В. К. Липинського духово здоровим — то се булаб неправда свідома, бо В. К. Липинський знає від проф. Д. І. Дорошенка, що письмо се, а також домагання чесно і одверто сказати йому про порушення недугою його духової рівноваги і про деструктивний характер його за останні часи діяльности, походить від мене, гр. А. Монтрезора і Є. Томашевського, які те письмо склали 17 квітня 1930 року і при мотивованому протоколі з сегож дня переслали решті членів У. С. Х. Д. до апробати і підпису.