Гетьман України, зраджений „патентовими українськими патріотами“, всіми тими Винниченками, Мазуренками, Шинкарями, що в тайній змові з большевицькою Москвою підбили на протидержавний бунт зорґанізовану в Українськім Національнім Союзі інтеліґенцію і всіх тих „Запорожців“ і „Галицьких Стрільців“, як замість того, щоби послухати Гетьманського розказу й одним стати на оборону українських кордонів від московського ворога, а другим піти на визволення Львова, пішли всі разом руйнувати Київ, — що Гетьман Всієї України одинокий і покинутий, несучи на своїх плечах незмірну відповідальність за ту анархію, якій розчищали шлях всі оті „українські патріоти“, пробував ужити всіх сил і заходів, які тільки були в його розпорядимости, хочби вони й московськими ґенералами називалися, для того, щоб урятувати державний апарат України.
Що йому це не вдалося, на то воля Вожа, а нам наука: повний послух Гетьманові, який персоніфікує маєстат української нації і геть з особистими амбіціями, хочби ті амбітники називалися й В. Липинський!
Дратує В. Липинського все, що означає якийсь рух, якийсь здобуток в Гетьманськім Русі після відходу його, Липинського, від керівництва. Все приймає він, як особисту образу. Дратує його, що зїзд гетьманців названо „Першим зїздом гетьманців“. А між тим дійсно в липні с. р. вперше відбувся зїзд представників більшости гетьманських орґанізацій. За те, що представники орґанізацій згадали хворого, вислали йому привітання і спробували заспокоїти підозрілість і розсіяти недовіри, дістали вони в подяку самі кпини і образи. Це нехтування правних представників гетьманських орґанізацій, непристойні натяки і інсинуації Липинського на Богу духа винних людей і увесь той арсенал вуличних епітетів, якими наділяє він членів зїзду, одкидаємо з погордою, не спиняючись тут на цих витворах хворої уяви Липинського.
З приводу зробленого В. Липинським оголошення про самовільний розпуск ним Українського Союза Хліборобів-Державників подаємо до загального відома слідуюче:
1) Український Союз Хліборобів-Державників істнує, буде далі істнувати й розвиватиме свою діяльність згідно Статуту і Реґламенту.
2) Рада Присяжних прийняла до відома, що самовільна заява В. Липинського про розпуск ним У. С. Х. Д. означає, що він з себе свої обовязки супроти Ради Присяжних і Союза зняв.
