губка, потім роздув губку, держачи її поміж пальцями, і засвітив до неї маленьку воскову свічечку, яку вигідно вже вставив у ліхтарню, і при її блідожовтім світлі міг оглянути нутро пивниці.
В тій хвилі одначе в сінях зробився стукіт. У хаті, видно, хтось збудився і захотів вийти, торкнув двері відчиняючи їх, а недобре приставлений дрюк у сінях звалився від клямки і з досить голосним лускотом упав на землю. Хатні двері відчинилися і хтось вийшов із хати.
Ленько зміркував відразу, що в пивниці він покищо безпечний, бо двері від неї заперті й ніхто вночі не буде тут шукати його. Та одного він не сподівався. На рамі пивничних дверей лишився його гачок, і тому двері, хоч як обережно він спускав їх, клацнувши, все таки не заперлися зовсім добре і відставали трохи понад звичайний свій рівень. Стук цих дверей почув старий Петрій, який спав дуже чутко. Він зараз устав, засвітив свічку і відчинив хатні двері. Бачучи, що двері були заткані штучно підставленим під клямку дрючком, він зараз зміркував, що має діло з не-аби-яким пташком, і попереду усього оглянув одні й другі сінешні двері. Двері були позамикані, значить, той, хто заткав хатні двері дрючком, мусів бути або в сінях, або на поду, або деінде. Про пивницю Петрій наразі не подумав. Обдивившися добре по сінях, заглянувши під жорна та за ступу і не знайшовши там нікого, він вернув до хати, обувся й надів кожух, узяв шапку на голову, та побудивши при тім жінку й служницю і не кажучи їм нічого, сам пішов до стайні побудити слуг. Вони посхапувалися зі сну, повдягали на себе, що
