не політика, коли дерево цвіте, взяти і позбивати цвіт або потім позбивати зелені зав'язочки плодів. Але вичекати, аж грушечки достигнуть, а потім потрясти деревину і бачити, як усі вони спадають уже готові, гарні, соковиті, — оце радість! Оце заслуга! А в нас, прошу пана капітана, інакше навіть не можна. Адже злочинець доки не сповнить злочину, не є й злочинцем. Що ж би то мені було за те, якби я зловив того аґента, приміром, у хвилі, коли він їхав з дівчиною зі Станіславова до Черновець?
— Урятували б дівчину! — мовив капітан.
— Е, дівчину! Що дівчина?! Дівчині одна дорога! — цинічно сміючися, відрізав Гірш. — Я б її сьогодні відібрав від одного аґента, а вона би завтра і без нього пустилася на пси. І це ще питання, чи я б урятував її від нього. Він би мені сказав, що найняв її до служби, дівчина потвердила б, і який же я маю спосіб доказати йому, що це неправда? Щоби мене самого оскаржив? А досить двох-трьох таких випадків, і бідний ревізор буде позбавлений кусника хліба. Тепер це вже інша справа! Тепер ми маємо в руках сліди, свідоцтва, зізнання, листи, тепер ідемо напевняка, знаємо, чого шукати й кого тягти. Тепер я можу піти і зробити наприклад у пана капітана домову ревізію, і пан не сміє мені цього заборонити.
Капітан схопився, немов опарений окропом.
— У мене? Чи ви сказилися? У мене?
— Ха-ха-ха-ха! — реготався Гірш напівп'яним, напівзлорадним реготом. — Як пан перелякалися! Ха-ха-ха! Не бійтеся, паночку, я тільки на жарт так сказав, на той приклад, zum Beispiel[1].
- ↑ Наприклад.
