Щоб закрали нам — не маєм,
А на бійку не підуть“.
„Пане, — мовив Санчо Панса, —
Добре вам це говорити, —
В вас нема їм що й украсти,
А мені вкраду̀ть осла.
„То вже ви що хочте дійте, —
Стереженого, як кажуть,
Стереже сам Бог. Цю нічку
Буду спать я на ослі“.
„Ну, як хочеш, друже Санчо“,
Мовив лицар, розібрався,
Спутав сво̀го Росінанта,
Ліг під дубом і заснув.
А в густім хащі за дубом
Злодій Джінес Пассамонте,
Що слідив їх всю дорогу,
Слухав слів тих і сміявсь.
„Ну, чекай! — шептав злодюга. —
Вже я дам тобі пізнати,
Що значи́ть порядний злодій!
Ось лиш ти засни мені!“
Не минуло півгодини,
На сідлі заснув наш Санчо
Тим твердим та непробудним,
Тим здоровим хлопським сном.
Джінес з близької кошари
Видобув вузеньку дошку
І чотири рівні тики,
З тим до Санча він підліз.
Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 8. Абу Касимові капці (1956).djvu/352
Цю сторінку схвалено
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/22/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%A2%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_20_%D1%82%D1%82._%D0%A2._8._%D0%90%D0%B1%D1%83_%D0%9A%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D1%86%D1%96_%281956%29.djvu/page352-1024px-%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%A2%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_20_%D1%82%D1%82._%D0%A2._8._%D0%90%D0%B1%D1%83_%D0%9A%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D1%86%D1%96_%281956%29.djvu.jpg)