„А щоб знали ви, хто вам
Висвідчив таку прислугу, —
Є це Дон Кіхот з Ляманші,
Блудний лицар, ваш слуга.
„Блудний лицар, а невільник
Дульчінеї із Тобозо.
К ній ви їдьте, їй скажіте
Все, що я зробив для вас“.
Розбалакався наш лицар
І не швидко б і скінчив,
Аж тут наблизивсь до нього
Подорожніх дам слуга.
То біскаєць був, коню̀х.
З мови лицаря второпав
Лиш тото, що до Тобозо
Він вертатись їм велить.
Це розлютило його.
„Йдіть до чорта, пане лицар!
Не спиняйте нас в дорозі,
Бо вас за́б'ю, як сверщка“.
Гордо глянув Дон Кіхот
На слугу. „Не будь ти лицар,
Я б з тобою тут лицарську
Мав розправу, ти, блощице!“
„Я не лицар? Я блощиця?
Брешеш ти, сухая тико!
Я біскаєць, а біскаєць
Кождий лицар, чорт бери!
„Ну бо, киньте цю коцюбу,
А візьміть за шаблю! Я вам
Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 8. Абу Касимові капці (1956).djvu/289
Цю сторінку схвалено
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/22/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%A2%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_20_%D1%82%D1%82._%D0%A2._8._%D0%90%D0%B1%D1%83_%D0%9A%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D1%86%D1%96_%281956%29.djvu/page289-1024px-%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%A2%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_20_%D1%82%D1%82._%D0%A2._8._%D0%90%D0%B1%D1%83_%D0%9A%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D1%86%D1%96_%281956%29.djvu.jpg)