Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 8. Абу Касимові капці (1956).djvu/253

„Ваша проба вже скінчилась!
Ви дали непоборимий
Доказ вашої відваги,
Час вам лицарем зістать“.

Дон Кіхот був рад тій мові,
Зараз же прикляк покірно
У болото край корита,
Щоб прийнять удар лицарський.

А корчмар дівок покликав,
Ще й приніс якесь книжище —
Давнії якісь рахунки —
Взяв лицарський меч до рук.

Ось почав він щось мурчати,
Мов молебен то читає,
Потім викрикнув виразно:
„Гарам баран гукір геп!“

При останнім слові міцно
Затиснув кулак — як гепне
Дон Кіхота в карк, аж сльози
Бризнули йому з очей.

„Цей удар, — коршмар промовив, —
Щоб останній був! Най згине,
Хто би ще посмів рукою
Вашого карку̀ діткнуть!“

Потім меч узяв у руку,
Як не лусне Дон Кіхота
Плазом через плечі — бідний
Дон Кіхот аж застогнав.

„Де плазовання, — корчмар так, —
Хай для вас останнє буде!