Цю сторінку схвалено
Та не дбав про це наш лицар,
Твердо вірив, що небаром
Кінь його славніший стане,
Ніж той Сідів Бабієка[1].
По лицарському звичаю,
Про який читав у книгах,
Він прозвав свою драндигу
Шумно-дзвінко Росінанте[2].
По лицарському звичаю,
Про який читав у книгах,
Мусив і собі наш лицар
Винайти нове ім'я.
А ім'я те, що небаром
Малось стати голоснеє
На весь світ, затьмити назви
Амадіса, Галоара.
Беліана, Передура,
Плятіра, Еспляндіана[3],
Це ім'я повинно бути
І значуче, і дзвінке.
Вісім день ходив наш лицар
У задумі стофунтовій,
Поки назву ту придумав:
Із Ля-Манші Дон Кіхот[4].
- ↑ Сід, властиво Руї Діаз, національний герой еспанський, особа історична, жив у XI віці.
- ↑ Від rocin — коняка, і ante — давніше; значить: давніше був поганою конякою, а тепер, мов би то, ось чим став.
- ↑ Назви героїв тих лицарських повістей, котрими до одуру зачитувався наш лицар.
- ↑ Quijote по-еспанськи значить наголінник; quijada — вилиця, quesada — плесканка сира.