Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 8. Абу Касимові капці (1956).djvu/201

Зараз Джіафара кличе,
Цей перед царське́ обличчя
Вийшов, кинувсь на лице.
«Джіафаре, — рік владика, —
Глянь, Бассімова он пика!
Ну, тут він нам не втече!

«Клич мені сюди Османа,
Від більдарів капітана!»
Став Осман, схилив лице
І мовчить. Халіф питає,
Скільки він більдарів має?
«Тридцять, пане, як усе.

«З них десяток по три доби
У палаті варту робить,
Потім другий по черзі».
«Я хочу́, — халіф товкмачить, —
Нинішній десяток бачить
І оглянуть наборзі».

Капітан склонився низько,
До більдарів скочив близько,
Мовив голосно до них:
«Гей, більдари, пан всіх вірних
Кличе всіх вас, слуг покірних,
До очей своїх ясни́х!»

Всі більдари мов без тями
В залу рушили рядами,
Мусив з ними і Бассім.
Та жижки його труся́ться,
В голові думки вертя́ться:
«Що то буде нам усім?

«Вчора огляд був у суді,
І скінчилось на паскуді,
Але нині — Боже мій!
Чим то нині це скінчиться?