За кого̀ раз в раз благати
Бога маємо в мольбі».
«Ге, ге, ге! — зареготався
Їх господар, аж хитався
Стіл від реготу його. —
Ти, мізернеє ледащо,
Мені дякувать! І за що?
За гостинність? Го, го, го!
«Чхать мені на ту гостинність!
А повинність? Ну, повинність
Я одну вложив на вас,
Щоб ні про̀ що не питали,
Ні мур-мур не воркотали,
А як ні — махай цей час!»
«Пане, — Джіафар знов мовив, —
Щоб Аллах вас поздоровив!
Ваше слово нам святе.
Та хоч слово в вас крутеє,
Та діла́ свідчать не теє,
Серце ваше золоте.
«Ми чужі вам, незнайомі,
Ви ж під ніч у сво̀їм домі
Захист нам дали, як вдень;
Маємо спокій, вигоду,
Дивимось на вашу вроду,
Ваших слухаєм пісень.
«Будемо за вас молиться,
В сво̀їм го́роді хвалиться,
Як то ви гостили нас;
Тільки просимо уклінно,
Розкажіте нам сумлінно,
Хто ви, як нам звати вас?
«Чим займаєтесь за днини
Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 8. Абу Касимові капці (1956).djvu/109
Цю сторінку схвалено
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/22/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%A2%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_20_%D1%82%D1%82._%D0%A2._8._%D0%90%D0%B1%D1%83_%D0%9A%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D1%86%D1%96_%281956%29.djvu/page109-1024px-%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%A2%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_20_%D1%82%D1%82._%D0%A2._8._%D0%90%D0%B1%D1%83_%D0%9A%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D1%86%D1%96_%281956%29.djvu.jpg)