Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 7. Дитячі твори (1956).djvu/408

Цю сторінку схвалено


Не роздумуючи довго,
Шусть у дірку, курку хап!
Ой, нещастя, в тій же хвилі
І сильце за шию цап!

Шарпнув лис — ще гірше стало.
Переляканий глядить,
Аж з обухом величезним
З хати чоловік біжить.

Лис, не думавши багато,
Шусть у дірку за паркан,
Чоловік собі міркує:
„Вже тобі я раду дам!“

Виліз на паркан низенький,
Приклякнув і замахнувсь —
Геп! Лис знову шусть у дірку,
Хлоп упав, аж ізвихнувсь.

Ось мужик сидить і стогне,
Онде лис за парканом.
„Почекай, ти клятий лисе,
Дам тобі я топором!“

Швидко фірткою вбігає
На подвір'я чоловік.
Лис у дірку шусть щодуху,
Від обуха цупко втік.

Бачить хлоп, що сам не зможе
Злого лиса доконать,
Ось почав він, що є сили,
Жінку з хати викликать.

Жінка хопила за вилиа
І на поміч вже біжить: