Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 7. Дитячі твори (1956).djvu/401

Походжу мало, чи много,
Зайчика зловлю малого,
Тобі принесу живого.
Горобці в стрісі укриті
І перепілонька в житі,
Все те моя буде здобич,
Як мені буби не зробиш.
А як полудне настане,
Пригріє сонце весняне,
Скриються зайчики й птахи,
Я влізу в воду по пахи,
Я всі броди переброжу,
Вже ся на хитрість спроможу.
Вже ся спроможу на шутку,
Наставлю хвостик, як вудку,
Наловлю рибок я много,
А все для тебе їй-богу!“

1891

 

„ОЙ, ВИ ЛАСТІВОЧКИ!“

 

„Ой, ви ластівочки легкокрилі!
Як вам вільним весело
Покидати гнізда свої милі,
Скоро літо геть уйшло.

„Скоро осінь зимним вітром свище,
Скоро в'яне тужний гай,
Летите ви, як те в гаю листя,
В нову весну, в новий рай.

„Ви, небесні путниці, о много
Щасливіші від людей!
Літо згибло — глядите нового,
Кращих дворів, ніж оцей.