Хто зна звідки причвалала
З криком, шумом в царський гай.
Старий Півень перед веде,
За ним по два у ряд іде,
Несуть мари на плечах:
А на марах курка лежить,
За марами весь рід біжить —
Плач і лемент, ох і ах!
Півень перед троном царським
Крикнув тенором лицарським:
„Милосердя, царю мій!
Вся надія наша вбита!
А убійця — Лис Микита!
Хай нас суд розсудить твій!
„Ми в манастирі святому
Проживали й зла нікому
Не чинили. Та не раз
Бачив я, що попід брами
Лис мишкує, — все за нами
Своїм хижим оком пас.
„Я ці штуки добре знаю,
Своїм дітям повідаю:
„Стережіться, крий вас Біг!
В ліс мені не вибігати,
Бо там ворог наш зубатий,
Він життя вас збавить всіх“.
„Аж тут раз стук-стук до брами
В волосянці перед нами
Став Микита як монах,
Повітав нас благодаттю,
Та й із царською печаттю
Лист відкритий мав в руках.
Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 7. Дитячі твори (1956).djvu/39
Цю сторінку схвалено
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/89/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%A2%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_20_%D1%82%D1%82._%D0%A2._7._%D0%94%D0%B8%D1%82%D1%8F%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%281956%29.djvu/page39-1024px-%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%A2%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_20_%D1%82%D1%82._%D0%A2._7._%D0%94%D0%B8%D1%82%D1%8F%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%281956%29.djvu.jpg)