Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 7. Дитячі твори (1956).djvu/360

Цю сторінку схвалено

й людьми, цар Соломон велів добре прийняти післанців, гостити їх, як слід, через три дні, щоб відпочили з далекої дороги, а сам тим часом розіслав гонців на всі частини світу, щоб поскликали наймудріших законознавців із людей і з праведних духів до його царського трибуналу.

Минули три дні, і всіх покликано перед царя.

 
II
 

У величезній судовій палаті засів цар Соломон на своїм престолі. Праворуч і ліворуч нього позасідали вчені члени його трибуналу. Тоді впущено посланців і уставлено їх перед трибуналом — праворуч людей, а ліворуч звірів. Віддавши глибокий поклін цареві, всі стояли мовчки. Возний викликав справу.

— Перед найсвітлішим царем Соломоном і його найсправедливішим трибуналом стають присутні тут посланці всіх звірів і посланці від людей, здаючися на його премудрий царський суд у своїй спірній справі. Хто оскаржує, нехай виступить і говорить!

Один із звірячої громади виступив наперед, поклонився до самої землі перед царем і цілим світлим збором і промовив ось якими словами:

— Великоможний і премудрий царю Соломоне! Іменем отих моїх товаришів, що разом зі мною вислані від великого збору всіх звірів, стаю перед тобою, надіючися на твою велику справедливість, що однаково світить своїм промінням на людей як і на звірів. Не тайно це твоїй премудрості, що колись ми, звірі, були панами землі, а люди жили по лісах і дебрах, ховаючися перед нами, боячися наших зубів, пазу-