Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 7. Дитячі твори (1956).djvu/31

Як я крикну: раз, два, три!
То з вас кожний без уговку^[1]
Як найшвидше к пану Вовку,
Що лиш сили, просто при!

„Хто найшвидше дочвалає,
Вовка з місця геть зіпхає,
Матиме найбільшу часть.
Зрозуміли?“ „Зрозуміли!“
„Ну, ставайте ж, і до цілі
Хай вам Бог добігти дасть!“

„В середині став я радий,
Не доміркувався зради,
А Микита на межі
Аж у собі радість тисне^[2] —
Як не гаркне, як не свисне^[3]:
„Раз, два, три! А враз біжи!“

„Ледве крикнув Лис Микита, —
Гей, як рушили з копита
Барани у той сам час!
А як збилися докупи,
То вам наче штири ступи
В мене гопнули нараз.

„Штири Барани від разу
Мої кості на логазу^[4],
Здавалося, потовкли;

1. Без уговку — не зупиняючись, без спочинку.
2. Тисне — здержує, здавлює.
3. „Не“ тут, як в деяких місцях далі, не заперечує дії, а побільшує її, так що „як не гаркне“ значить „як гарконе, і т. і.
4. Логаза — ячмінна або пшенична каша, з якої в ступі обідрано тільки луску. Логазу товчуть у ступі.