Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 6. Оповідання (1956).djvu/344

Цю сторінку схвалено

що його погляди на ті твори майже скрізь не трапляють у дійсні мої інтенції. Оповідання «Навернений грішник» і «Яць Зелепуга» зовсім не боліють над долею галицько-українського хлібороба, але належать до циклу бориславських оповідань і малюють психологічні проблеми, які повстають при зіткненню хліборобського життя з силою капіталізму. Народній учитель у моїй комедії «Учитель» зовсім не голодний, оповідання «Маніпулянтка» зовсім не проповідь жіночої емансипації, драматична сцена «Чи вдуріла?» зовсім не жодне «страданіє», так само як оповідання «Сойчине крило» передає зовсім не жодні «страдания несчастной жертвы обманутой любви», але малює власне тип чоловіка по свойому щасливого.

«Покривджені, визискувані та поневолені — ось герої більшої части його творів, драм, оповідань і повістей. Їх образи, їх життя і терпіння описані ярко, правдиво і високо-артистично, будять у серці читача чуття глибокої симпатії і любови до всіх тих нещасних, пробуджують ум і визивають гарячий протест проти всякого насильства, визиску і проти всякої неправди».

На жаль, оця загальна характеристика зовсім неправдива, бо героями моїх творів майже ніколи не бувають люди зовсім темні і безпомічні, а коли ті твори будять симпатію для них у читачів, то певно не за їх терпіння, а за їх життєву енергію, розум і чуття, яке вони проявляють у життєвій боротьбі. Осуди автора шабльонові, повторюють уперті фрази російської критики, але не свідчать про власне зрозуміння та відчуття того, що головне в моїх писаннях.

«Стоячи в своїх творах за високі ідеали людскости, протестуючи проти всякої неправди і розкриваючи всі ненормальні сторони життя, Іван Франко разом із тим не перестає бути правдивим художником, а його твори являються взірцями високо-артистичної творчости».

І знов мушу сказати, що метою моїх творів зовсім не буває саме розкривання ненормальностей життя, але поперед усього віднаходження поезії та краси в тім нормальнім життю, яке складається у людей різних верств і віднаходження поривів та змагань до поправи того життя.

 

Писано дня 27–28 лютого 1912 р.