Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 6. Оповідання (1956).djvu/220

Цю сторінку схвалено

ження, а другий — судовий декрет на злісного Сидора, оскарженого о навмисне забійство Миколи Т. Я читав і перечитував ті сухі, урядові документи, і до пізньої ночі продумував над тим пожовклим, сивим папером, побазграним виблеклими буквами, поплямленим якимось плином, в котрім декуди розплилось чорнило — певно сльозами! Чиї це сльози капали на той папір?.. Чиї тремтячі руки пом'яли його?..

І яка страшна, сумна історія виснувалась перед моїми очима з тих двох старих шматків старого паперу! Я розповім її в зв'язку так, як тепер вона стоїть передо мною, а не так, як вона поволі складалась та доповнювалась в моїй голові з давніх, неясних споминок і з коротких та недокладних слів судових документів.

.     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .