Цю сторінку схвалено
ЗЛІСНИЙ СИДІР
З давніх споминок моєї молодости
I
Я не багато знав злісного Сидора. Він жив аж геть на другім кінці нашого села, що все таки становило добрий кусень дороги, бо село наше велике та довге.
При тім же він пильнував Ділу, т.-т. того великого лісу, що криє північні спохови Карпат, і до нашої Слободи йому рідко коли лучалося ходити. Таким способом я бачив його лиш кілька разів. А прецінь і тих кількох разів було досить, щоб злісний Сидір тоді вже виразно вдався мені втямку.
Мій небіжчик тато був коваль і славивсь на всю околицю не тільки хорошою та тривкою роботою свого ремесла, але й своєю живою, гостинною та людяною вдачею. Кузня мого тата, що стояла саме насеред нашої невеличкої Слободи на досить високім, плоскім сугорбі віддалік від села, була, так сказати, місцем
