Цю сторінку схвалено
ТЕРЕН У НОЗІ
(Оповідання з гуцульського життя)
Старий, хорий Микола Кучеранюк дожидав смерти.
Ще два тижні тому він в останнє керманичував на Черемоші, відігнав чотирьохтаблову дарабу[1] до Кут і відси вернув пішки додому. Нічого йому не бракувало, а проте був блідий, як труп. Увесь вечір він мовчав і сидів перед хатою онтам високо на шпилі гори, покурюючи люльку на коротенькім цибусі і німо вдивляючися в розкинене внизу село, в Черемош, що шумливою гадюкою закрутився низом і в супротилежну могутню гору, покриту темним лісом. Та другого ранку він прокинувся, жалуючись на болючу колотьбу в боці, почав сильно кашляти та трястись у лихорадці. Покликав своїх трьох синів, сказав їм, що буде вмирати й велів їм скликати найстарших та найповажніших сусідів, щоб міг у їх
- ↑ Дараба — сплав, збитий із дерев'яних кругляків. Звичайно дараба складається з двох, трьох або й чотирьох таких сплавів, із яких кожний зветься табла (з лат. tabula) (Ів. Франко).
