Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 5. Оповідання (1956).djvu/67

Внутрішній політик.

Складка! (Всі складають по шістці)^[1]

Критик.

А я забавлюся в пророка і провозвіщу, що зараз сюди прибудуть професор Бомба і артист Битва.

Почувши це пророцтво, всі з реготом обернулися до вікон і побачили на тротуарі обох згаданих панів, що серед живої розмови йшли до редакції на звичайне балакання. Коли ввійшли, внутрішній політик, не давши їм ані привітатися, ані сісти, здер із них по шістці складки, а потім вийшов до адміністраційного льокалю^[2], щоб наказати слузі, скільки горілки, булок, шинки і т. і. має принести.

Професор (високий, грубий, рудий, з апоплектичний лицем, громовим голосом).

Kreuzbombenelement! Не люблю того!

Критик (флегматично).

А пощо професор дав шістку?

Професор.

Не про шістку мова. Тут ось цей пан — пане милий, як пана ваблять?

Артист.

Артист маляр Парафіянський, званий також Битва під Ґрунвальдом, do usług pana profesora dobrodzieja^[3].

Професор (усміхається добродушно).

Но, но, того dobrodzieja дарую вам. Отже, як сказано, не люблю тої вашої

1. Шістка — 10 копійок.
2. Льокаль — приміщення.
3. До послуг пана професора добродія.