ґедзь напав його і не давав йому посидіти на місці. Так і видно, що властивою причиною Лейбуневого сновання була напівнетерпелива ожиданка обіду, а напіввеличезна охота — піти до кухні і там власними очима дивитися, як ліпляться, варяться, вибираються, укладаються в полумисок, обливаються маслом і посипаються цукром його улюблені пироги з черницями. Куна сьогодні виїмковим способом також припинився аж до обіду дома, сидів у своїй світлиці над рахунками, а в хвилях відпочинку мучився не меншою від Лейбуня нетерплячкою в ожиданню пирогів з черницями. А зайти до кухні без поклику Хани не смів ані Куна ані Лейбуньо, доки вона була в кухні. А як на те сьогодні під час цілого варення обіду вона й не виходила з неї так, що син і батько, кожний окремо, без ніякої відради мусіли мучитися аж до самої першої години, коли в Ґольдбавмів завсіди починався обід.
Але яка ж то незвичайна справа була причиною, що Хане Ґольдбавм відступила сьогодні від свого звичайного, раз на все усталеного порядку, варить у понеділок пироги з черницями і дозволила свому мужеві аж до полудня лишитися дома? Справа дійсно незвичайна: сьогодні їх синкові Лейбуневі кінчиться шість літ і завтра рано він іде перший раз до публічної школи!
Богу дякувати, ось уже вибила пожадана година! Служниця з білим обрусом на руці пішла до їдальні застелювати
